|
|
Гі́рка (дитяче)
Коштовним камінням прикрасився сніг,
Мороз їх для січня дбайливо беріг,
Високо у небі баранчики-хмари,
Ганяє їх вітер, неначе отари.
Підпертий об дим стоїть комин в снігу,
Виблискує гірка, чека дітвору,
Синиці клюють щось поблизу оселі,
Горобчики порхають, мов в каруселі.
Скрипить під ногами із снігу перина,
Замерзла зі школи біжить он дитина,
Поважна матуся убралась в кожух,
І дядечко шапку натяг аж до вух.
Зимою красиво, хоч холодно трішки,
У чоботи взуємо ми свої ніжки,
І гайда на лижі, або ковзани,
А спробуй-но, спробуй мене дожени.
Червоні рум'янці на щічках цвітуть,
Ох, радісно як, наче вулик гудуть,
Малеча у грі зачепилась санками,
Піймай-но, хутчіше, лови мене! Мамооо!
Ой, радісно як, аж не хочеться йти,
Ти маєш цукерок? Мерщій пригости, —
Чому так сумуєш? Немає санчат?...
Бери ось мої, покатай-но дівчат.
Ігор Стожар
| Рейтинг | Оцінили | Переглянули |
|---|---|---|
| 9 | Сергій Рибницький , Лісова , Lily , Ольга Смілик , В'ячеслав Шестопалов , Окайда , slavchyk , polishuchka , NoBody. | 63 |







2012-01-27 12:46:32
Яка класнюча поезія! Така світла, добра) Сьогодні Ви мені відкрилися по-новому. Такий Ви мені подобаєтеся набагато більше)