асоціальна реклама

Закуті, закутані

вулиці. Чужі і ворожі

думки, заплутались

за садові огорожі,

послизнулися на тонкому льоду

і вдали, що їм болить,

почекали, поки я підійду,

щоб щезнути у ту саму мить,

коли я майже дісталась

до суті.

Ще один ранок, зібралась;

понеділок, як грішник на спокуті,

вдихає безвихідь,

штовхає на самогубство,

допоки у лід вулиці закуті,

і головний біль ще тихий,

допоки не вдалося йому

ненав'язливо, з безтурботністю

розкласти мене по полицях;

я чомусь

сама шукаю самотності.