Гриць і Маша

Кохав Грицик Машу, пишався одною

Вона запевняла вірністю такою

І таємно від Гриця, щоб мати не знала

Тихесенько собі з іншими гуляла.

Для Гриця вона була просто недотрога

І пишався Гриць, що її не трога,

Що його Машенька так вірно чекає

Від щастя такого він місця не знає.

Вирішив Гриць хутко одружитись

Скільки можна так просто волочитись.

Лягли в біле ліжко, вкрились килимами.

Тисла Маша стегна, дригала ногами.

Гриць шепотів їй: - ти моя кохана.

Тільки вранці зрозумів, що він із рогами.

Занепокоїлась Маша, зіслалась на втому

І на другий день утекла додому.

Почесав Гриць потилицю, що все тепер звісно,

Та махнув рукою, все рівно вже пізно.

Клялась Маша Грицю вірною вже бути,

Щоб заспокоївся Гриць, про все міг забути.

******

Таких Маш навкруги у нас вистачає.

Бо ніхто не знає, де хто з ким гуляє.